НВК "Школа - ліцей журналістики ... - Візитка НВК
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 08.12.2016, 09:01

НВК "Школа - ліцей журналістики...

Меню сайту

Візитка НВК

 

 
Орієнтуємось на класичну освіту

   Кожна історична епоха висуває свої вимоги до виховання та навчання молоді, створює певний позитивний педагогічний досвід. Порівняльний аналіз історико-педагогічного матеріалу дає змогу зробити висновок про загальну тенденцію у реформуванні системи освіти держави, спрямовану на збереження та збагачення науково-освітнього потенціалу народу. Особливе місце у цьому процесі займали ліцеї, які у межах Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст. мали статус вищих навчальних закладів і поєднували навчальний курс гімназії та університету.
  
   Маючи різну організаційно-педагогічну основу, вони в той самий час створювали спеціальні умови для навчання, виховання та розвитку обдарованої учнівської молоді. Історичний досвід їхньої діяльності покладено в основу розробки концептуальних, організаційних, нормативно-правових, методичних і психолого-педагогічних засад функціонування Херсонського ліцею журналістики, бізнесу та правознавства як багатопрофільного гуманітарного ліцею класичної орієнтації. З цієї метою було вивчено, проаналізовано і узагальнено значну кількість історико-педагогічних джерел, архівних матеріалів, нормативно-правових документів, що висвітлюють загальні та окремі аспекти процесу становлення і розвитку гімназій та ліцеїв, зокрема Півдня України, особливості організації навчально-виховного процесу, управління, матеріального, кадрового забезпечення тощо.
  
   До відкриття ліцею в м. Херсоні функціонував лише один аналогічний навчальний заклад - Фізико-технічний ліцей при Херсонському державному технічному університеті. Між тим потреба у соціально-економічних перетвореннях у державі та освітні запити населення були пов'язані з гуманітарною спеціальною підготовкою учнівської молоді. Заснування ліцею відбувалося шляхом реорганізації СШ № 29 з поглибленим вивченням математики, фізики та інформатики, де сформувався висококваліфікований педагогічний колектив із значним досвідом роботи зі здібними дітьми та була створена сучасна навчально-матеріальна база. Так, у ліцеї навчання обдарованої молоді здійснюється за чотирма різними профілями - журналістики, економіки, правознавства та інформаційних технологій. Спецкурс кожного профілю навчання (факультету) включає 2-3 тижневі години з поділом класів на підгрупи.
 
   Трирічний освітній термін забезпечує високий рівень спеціальної (профільної) та науково-практичної підготовки ліцеїстів. Профільні предмети за змістом органічно доповнюють спецкурси та несуть значний заряд гуманітарних знань. Наприклад, спецкурс «Основи журналістики» вивчається у поєднанні з такими предметами, як «Основи логіки», «Основи психології (психологія спілкування)», «Міфологія», «Основи етики», «Основи риторики», «Основи культурології», «Історія світових релігій, вільнодумство і атеїзм», «Основи політології», «Основи соціології», «Комп'ютерне забезпечення журналістської діяльності», англійська та французька мови.
 
   Після апробації навчальних планів та програм зі спеціальних і профільних дисциплін в них вносяться відповідні корективи з врахуванням розширених інтегрованих курсів та міжпредметних зв'язків із загальноосвітніми предметами, поглиблюється науково-практична та професійна підготовка учнів у творчих колективах засобів масової інформації, підприємствах, економічних та юридичних структурах. Згідно з існуючими вимогами ліцей як середній навчальний заклад академічного рівня здійснює загальноосвітню, спеціальну, допрофесійну та науково-практичну підготовку талановитої і здібної учнівської молоді. Складність адаптації учнів до особливостей ліцейської освіти визначають педагогічну доцільність трирічного терміну навчання (ІХ - ХІ класи).
 
   Разом з тим професійне самовизначення багатьох школярів відбувається після закінчення школи другого ступеня (ІХ клас). Звідси випливає необхідність дворівневої організаційної структури ліцею - за трирічним та дворічними курсами. Спеціальна та допрофесійна підготовка ліцеїстів реалізується шляхом вивчення спецкурсів та профільних предметів понад державний стандарт. Логічним продовженням класно-урочної організації спеціального навчання є діяльність вихованців у творчих студіях, створених ліцеєм у колективах засобів масової інформації, науково-експериментальних студіях ліцею при відповідних кафедрах ХДАУ, науково-практичних студіях при Херсонському юридичному інституті Національної академії наук МВС України.
  
   Крім того, чимало ліцеїстів охоплено проблемно-предметними факультативами, секціями, гуртками, спеціально організованими консультаціями. Науково-методичне і кадрове забезпечення викладання спеціальних і профільних предметів, а також науково-практичної підготовки ліцеїстів ґрунтується на можливостях базових вищих навчальних закладів, юридичних та комерційних організацій і установ, засобів масової інформації. Суттєвою складовою спеціальної та загальної освіти учнів є система ліцейської довузівської підготовки та абітурієнт-курсів. Як свідчить досвід, реалізація завдань ліцейської освіти вимагає відповідної організації навчальної праці учнів. Навчальний рік за канікулярними періодами у нашому ліцеї відповідає середній школі (враховуються традиції, що склалися). Проте в іншому навчально-виховний процес наближений до вищої школи. На відміну від загальноосвітньої школи, у ліцеї діють нові ланки управління, наближені до вищої школи: заступники директора з науково-методичної роботи, зі спеціальних і профільних дисциплін, з економічної та комерційної діяльності, завідуючі кафедрами факультетів (профілів навчання), завідуючі творчими та науково-експериментальними центрами. Специфіка управління ліцеєм пов'язана також зі зміною об'єкта управління: крім вчителів і технічного персоналу, тут працюють науково-педагогічні працівники (сумісники) з базових вищих навчальних закладів, творчих, юридичних, комерційних організацій, соціальних служб для молоді, а також педагоги-організатори навчальних груп, працівники ліцейської комерційно-економічної та інформаційно-аналітичної служб. Ефективність роботи ліцею забезпечують висококваліфіковані кадри серед яких мають вищу й першу кваліфікаційну категорію – 100%, 12 кандидатів та докторів наук, 1 магістр, 21 бакалавр, 9 пошукачів наукового ступеня, 6-ом присвоєно звання «Вчитель-методист», 7-ми – «Старший вчитель», 19-ом – «Відмінник освіти України», 1-му "Заслужений вчитель України". Кадрові показники є найвищими серед ліцеїв міста.
 

Архівними рядками

Херсонський ліцей журналістики, економіки та правознавства: взяті висоти і нові орбіти

У вже давно пожовклих від часу архівних довідках із історії освітянської сфери м. Херсона збереглися документи про те, яких трансформацій зазнала післявоєнна школа у бараках, яка сьогодні відома у місті як НВК «Загальноосвітня школа ІІ ступеня - НВК «Загальноосвітня школа ІІ ступеня - ліцей журналістики, економіки та правознавства» Херсонської міської ради» Херсонської міської ради. Перегорнемо ці сторінки і зупинимося на значущих доленосних моментах цього унікального  навчального закладу.

Рішенням Херсонського міськвиконкому №533 від 30 травня 1950 року «Про відкриття семирічної школи №29» в бараках будівельного селища №3 по вулиці Робочій, 129 відкрито Херсонську семирічну школу №29. Першим її директором була І.П.Загайнова. Через 3 роки була впроваджена система 8-річного навчання, а з 1955 року школа стала десятирічкою. У 1958 році відбувся поділ на дві школи: №29 і №31. Ще через 2 роки на освітянській мапі міста стався справді доленосний прорив: рішенням Херсонського міськвиконкому №1944 від 14 грудня 1960 року «Про введення в експлуатацію середньої школи №29 по вул. Р. Люксембург» школа №29 із бараків переведено у нову чотириповерхову будівлю. Потім були часи новаторства та експериментів: у 1962 році була спроба запровадження 11-річного навчання, а у 1965 році знову повернулися до 10-річного терміну навчання. Ще через рік школа отримує ім’я, за яким тривалі часи багато херсонців розпізнавали саме цей навчальний заклад. Ось історичний запис: «Рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської Ради депутатів трудящих від 17 липня 1963 року №840 «У зв’язку з 70-річчям від дня народження радянського поета В.В.Маяковського» присвоїти Херсонській середній загальноосвітній трудовій політехнічній школі з трудовим навчанням №29 ім’я В.В.Маяковського».

У 1976 році вводяться спецкласи і об’єднуються школи №29 та №11. У 1984 році починається шкільна реформа.

Становлення України як незалежної демократичної держави у нових економічних умовах викликало нагальну потребу у якісній підготовці фахівців різних профілів, формуванні власної інтелектуальної еліти, нової формації науковців, дослідників, що виведуть державу на світовий рівень розвитку. Один із шляхів вирішення цієї проблеми - через новий зміст освіти, створення коледжів, ліцеїв - навчальних закладів нового типу для обдарованих та здібних дітей, що орієнтуються на різні сфери професійної діяльності. Відтак для задоволення потреб держави та запитів населення у 1993 р. був створений Херсонський ліцей журналістики, бізнесу та дипломатії (з 1996 р. - Херсонський ліцей журналістики, економіки та правознавства), головною метою якого є виховання й розвиток талановитих та здібних дітей, формування творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я, виховання громадянина України, здатного до напруженої праці за нових економічних умов і збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, відтворення його культури й духовності.

До відкриття ліцею в м. Херсоні функціонував лише один аналогічний навчальний заклад- Фізико-технічний ліцей при Херсонському державному технічному університеті.

У ті доленосні роки був сформований і утверджений системний пакетконцептуальних, організаційних, нормативно-правових, методичних і психолого-педагогічних засад функціонування багатопрофільного гуманітарного ліцею класичної орієнтації та інших документів, які гарантували життєзабезпечення унікального навчального закладу з профільного навчання. З цієї метою було вивчено, проаналізовано і узагальнено значну кількість історико-педагогічних джерел, архівних матеріалів, нормативно-правових документів, що висвітлюють загальні та окремі аспекти процесу становлення і розвитку гімназій та ліцеїв, зокрема Півдня України, особливості організації навчально-виховного процесу, управління, матеріального, кадрового забезпечення тощо. Створення навчального закладу нового типу - складне, багатогранне завдання, в ході  розв'язання якого потрібно враховувати інтереси учнів та їхніх батьків, громадськості, місцевих органів самоврядування, можливості педагогічного колективу, традиції, що склалися, соціальне замовлення суспільства, наявність базового вищого навчального закладу, джерел фінансування тощо.

Пізніше ці фундаментальні дослідження стануть основою кандидатської дисертації першого директора ліцею В.В.Боброва.

Заснування ліцею відбувалося через реорганізацію середньої школи  № 29 з поглибленим вивченням математики, фізики та інформатики, де сформувався висококваліфікований педагогічний колектив із значним досвідом роботи зі здібними дітьми та була створена сучасна навчально-матеріальна база. Підготовчий період тривав два роки і включав розробку  концептуальних засад його діяльності, моделювання структури, форм організації навчально-виховного процесу, підготовку нормативно-правових документів (Статуту,  навчальних планів і програм, штатного розпису, положень про  опікунську раду, про  зарахування учнів до ліцею та ін.). Зокрема, Концепція освітньої діяльності ліцею чітко визначає вимоги до випускника, який повинен мати високі моральні якості, гуманістичний світогляд, спрямований на відродження й утвердження національної культури, науки, духовної єдності нації, громадянську гідність; має бути соціально зрілою творчою особистістю, патріотом своєї держави, готовим до трудової діяльності, до відповідальності за свої дії, за долю суспільства й людства. Він повинен досконало володіти знаннями із загальноосвітніх дисциплін в обсязі державного стандарту, мати високий рівень теоретичної та науково-практичної профільної підготовки.

У цій роботі неоціненну допомогу надавали  фахівці з вищих навчальних закладів м. Києва та м. Херсона. Базовими вищими навчальними закладами ліцею на договірних засадах стали Національний університет «Києво-Могилянська академія», Херсонський державний аграрний університет (ХДАУ), Херсонський юридичний інститут Національної академії наук МВС України.

У роки становлення ліцей журналістики, бізнесу та правознавства позиціонує себе як гуманітарний багатопрофільний навчальний заклад, що забезпечує своїм вихованцям здобуття освіти понад державний рівень протягом трьох (9-11 класи) та двох років (10-11 класи). Крім надання учням ґрунтовної загальноосвітньої підготовки, тут здійснюється науково-практична й спеціальна допрофесійна підготовка ліцеїстів за профілями: «Основи журналістики», «Основи економіки», «Основи правознавства», «Інформаційні технології».

Спеціальна та допрофесійна  підготовка ліцеїстів реалізується через системне вивчення теорії та практичних занять спецкурсів і профільних предметів понад державний стандарт. Логічним продовженням класно-урочної організації спеціального навчання є діяльність  вихованців у творчих студіях,  створених ліцеєм, у колективах засобів масової інформації, науково-експериментальних студіях ліцею при відповідних кафедрах ХДАУ, науково-практичних студіях при Херсонському юридичному інституті Національної академії наук МВС України. Крім  того, чимало ліцеїстів охоплено проблемно-предметними факультативами, секціями, гуртками, спеціально організованими консультаціями. Науково-методичне і кадрове забезпечення викладання спеціальних і профільних предметів, а також науково-практичної підготовки ліцеїстів ґрунтується на можливостях базових вищих навчальних закладів, юридичних та  комерційних організацій і установ, засобів масової інформації.

Суттєва складова спеціальної та загальної освіти учнів - система ліцейської довузівської підготовки та абітурієнт-курсів. Навчальний рік за канікулярними періодами ліцею відповідає середній школі (враховуються традиції, що склалися). Проте за іншими вимогами навчально-виховний процес наближений до вищої школи. З моменту відкриття ліцею навчальний рік поділявся на два семестри, перший з яких закінчувався контрольно-заліковими зрізами знань, а другий  заліково-екзаменаційними. Таким чином, організація навчально-виховного процесу, тематична система оцінювання навчальних досягнень учнів практично співпадала із сучасними вимогами Міністерства освіти і науки України. З 2000-2001 н.р. ліцей перейшов на 12-бальну систему оцінювання навчальних досягнень учнів.

Шестиденний робочий тиждень обіймає п'ять суто навчальних днів та шостий - «День розвитку», який відводиться для діяльності наукових та  творчих студій, різноманітних секцій, факультативів, гуртків, індивідуально-групових консультацій, медичної та психологічної  служб тощо. Рішення про такий режим роботи було прийняте Загальними зборами ліцею, педагогічною радою на прохання батьківського комітету ліцею та відповідає Статуту закладу.

З метою ефективного використання навчального часу, адаптації ліцеїстів до специфіки вищої школи уроки з усіх предметів здвоєно (відповідно  складається розклад по тижнях).

Специфіка даного режиму обумовлена вимогами дітей, їхніх батьків та колективу ліцею, специфікою профільного навчання і чітко відповідає межам гранично допустимого навантаження учнів. Максимально можливий чотирирічний освітній термін дає змогу не тільки вирішити проблему перевантаження учнів, їх адаптації до специфічних умов організації навчально-виховного процесу, а й забезпечити відповідний рівень науково-практичної та допрофесійної підготовки, що дозволяє отримати високі результати в одній або кількох сферах діяльності для обдарованих учнів: інтелектуальній, творчій, художній, фізичний тощо. Зокрема, вивчення спецкурсу «Основи журналістики» доповнюється засвоєнням таких профільних дисциплін: основи логіки, основи психології, основи валеології, основи міфології, етика, основи риторики, культурологія, історія світової та вітчизняної культури, введення у філософію, основи релігієзнавства, основи політології, основи соціології, французька мова. Спецкурс «Основи економіки та бізнесу» включає основи економічних знань, маркетингу та менеджменту, психолого-педагогічні засади управлінської діяльності, використання ЕОМ у бізнесі, основи фінансово-кредитної діяльності, сучасного підприємництва та фермерського господарства, етику ділових стосунків, психологію бізнесу, валеологію, ділову англійську мову. Спецкурс «Основи правознавства» базується на таких профільних предметах: основи риторики, релігієзнавства, політології, логіки, соціології та психології.

Програма спецкурсу для учнів профілю "Інформаційні технології” включає курси користувача ПК та програмування, які узгоджені між собою та вивчаються паралельно, доповнюючи один одного. Учні знайомляться з найпоширенішими операційними системами MS-DOS та Windows, універсальними офісними програмами пакету Microsoft Office, отримують навички швидкого набору текстів, навчаються програмувати мовою програмування Pascal. Передбачена практична робота у мережі Internet.

            Торік, коли історія ліцею перетнула 20-річний рубіж, ліцей узяв курс на освоєння нових маршрутів в освітянських просторах Херсонщини. Зважаючи на вимоги демографічної ситуації та актуальні завдання нинішньої доби, ліцей набув статусу НВК «Загальноосвітня школа ІІ ступеня - ліцей журналістики, економіки та правознавства» Херсонської міської ради. Відтак нині він має два профілі навчання (економічний і правознавчий) та здійснює допрофесійну підготовку за журналістським профілем, маючи при цьому повне організаційне, кадрове та науково-методичне забезпечення. Всі учні, які прийшли до ліцею і обрали профілі навчання, отримують відповідну вищу освіту в м. Херсоні, Києві, Одесі, Харкові, Сімферополі, Львові, інших містах України, ближнього та дальнього зарубіжжя.

Науково-практична підготовка учнів із профільних предметів здійснюється не тільки шляхом вивчення спецкурсів, занять у гуртках, клубах, а й через проходження стажування, навчально-дослідницької та виробничої практики в навчальних і наукових лабораторіях, на підприємствах міста, у редакціях газет, на радіо і телебаченні, у комерційних структурах. Випускники факультету журналістики працюють у редакціях обласних газет «Новий день», «Наддніпрянська правда», «Гривна», ХОДТРК «Скіфія», телерадіокомпаніях «ВТВ плюс», «Авторадіо» та в інших всеукраїнських і місцевих друкованих та електронних ЗМІ.

Майбутні правознавці проходять  практику в архівах, музеях, бібліотеках, знайомляться із судочинством та ін. Курсові роботи випускників економічного факультету вміщують місцевий матеріал міста і області, фермерських та інших господарств. Майбутні економісти виступають із цікавими доповідями та повідомленнями на семінарах та конференціях із питань «Економічний аналіз роботи підприємства», «Удосконалення форм оплати праці», «Раціональне використання трудових ресурсів». Їхні пошукові розробки мають системний характер аналізу публікацій економічних видань, річні звіти регіональних підприємств, використовують математичну статистику та інші методи економічного аналізу.

Якість підготовки у ліцеї доводять і листи подяки від вищих навчальних закладів України та зарубіжжя, студентами яких стають випускники. Досягнення таких результатів є цілком логічним результатом цілісної системи підготовки з профільного навчання за теоретичними та практичними вимогами,  специфікою змісту та організації навчання в ліцеї, де ще з малечку – з 5 класу – готують до усвідомленого вибору професії не тільки на теоретичному рівні, а ще й у практичному форматі.

Історичні довідки гортали

Завгородня Ірина Едуардівна –директор ліцею,

Коннова Олена Георгіївна– заступник директора,

Гнесюк Ірина Семенівна – учитель.

Пошук
Архів записів

ліцей журналістики © 2016
Конструктор сайтів - uCoz